-
Второе
Второе, что ко мне также вернулось, это вазоны. Вообще они у меня раньше не водились от слова совсем. Перегнивали и засыхали. Даже кактусы. Но случилась мне как-то нужда собрать своего рода гербарий. Зашла я с ребенком на склад цветов, а дальше как в тумане 🙈 ели домой донесла. При чем, все по распродаже, хиленькие, больные. Чтоб не жалко было на мусор выносить. 🙃 Но не случилось. И зазеленели наши подоконники фикусами, драценами и орхидеями на года. До того самого 24 февраля прошлого года. Муж ездил домой, поливал их. А ровно год назад, 24 марта, я пересекла украинскую границу. Вазоны в Киеве раздали в добрые руки желающим. Надеюсь, они сейчас радуют…
-
на уроке
Папа с меня когда-то смеялся и говорил, что я — вечный студент. Если бы он знал, как он оказался прав.
-
Жизнь начинается
Тот самый случай, когда жизнь в 40 только начинается. Она начинается с нового дома и новых друзей. С изучения языка и местных традиций. Я, как когда-то в детстве, думаю, кем я хочу стать, когда вырасту до уровня В2, а лучше С1. Так что впереди ещё много интересного 🙃 Единственное, что осталось прежним, это моя семья. Муж, дети. Их поддержка и любовь.Это бесценно. И здесь точно ничего не хочу менять. Ах да, чуть про мопсов не забыла. И мопсы, конечно же 😃 Всем спасибо за поздравления. Обнимаю 🫶
-
Пам‘ятаю…
Вже 11 років ніхто не зустрічає… 🕯️ Будинок, в якому виріс мій папа. В якому минуло його дитинство і юність. В якому прадід Кузьма виховував їх з братом та ділився досвідом. З якого папа пішов до армії, а згодом переїхав до Києва. В якому прожила все життя моя баба Катя. Сьогодні 11 років за бабусею.Вчора було 3 роки за папою.Вони обоє пішли у високосні роки.Бабуся наступного дня після 29 лютого.Папа за день до 29 лютого.З різницею у 8 років.
-
Николаус
Цьогоріч до наших дітей завітав Святий Миколай, або, як його тут називають, Ніколаус. Поспішав. Мабуть, дуже багато слухняних дітей зростає у світі. Тому, до кого він не встигне сьогодні, прийде трохи пізніше, 19 грудня. Тож, з самого ранку старші діти звично почали нишпорити під подушками в пошуках солодощів. Та не знайшли нічого. 🤷♀️Невже були неслухняними і тепер їх чекає лозина? 🤔 Звісно ж ні. Солодощі чекали на них в гарненьких шкарпетках.Так, не на каміні. Бо Миколай не придумав як їх там закріпити 🙈 На наступний рік, сподіваюсь, виправиться 😉
-
Якоря
Эти духи я достала сегодня из кармана зимнего пальто. Того пальто, в котором выезжала из Киева 24 февраля 2022. Просто сегодня у нас похолодало. Духи… я почти уверена, что у большинства людей запахи якорятся с какими-то воспоминаниями. Я вспомнила прошлый Новый Год.Самая большая ёлка, которую притащил домой муж за все годы совместной жизни. Саня с Женей ее наряжали и загадывали желания. Она, правда, ночью потеряла сознание. То есть, упала. А Арчи сбежал и спрятался в будке, от греха подальше.Наш первый Новый Год с Димкой. Не то, чтобы он был в восторге. Ему вообще все равно было. Но на городскую елку мы пошли.На Софийской площади. Главная елка Украины в прошлом году…
-
Бабье лето
А почему бабье-то? В германской культуре летящие паутинки связывали с пряжей, которую ткут эльфы. А вот в славянской пряжу прядет богиня Макошь. Да и в скандинавской мифологии за нити судьбы отвечают норны.Плюс ко всему, женщины, по мифологическим представлениям, обладают волшебной силой влиять на погоду. Или возвращать молодость; возвращать время вспять. Пусть не на долго.Глоток лета перед безвременьем.
-
Разом нас багато
Ви пам‘ятаєте Помаранчеву Революцію 2004 року? Ви пам‘ятаєте гасла, з якими люди стояли на Майдані? «Разом нас багато, нас не подолати!» А ви пам’ятаєте бігборди передвиборчої компанії януковича на тих виборах? Якщо ні, то я вам нагадаю. Там був надпис «Так! виглядає Їх Україна» та зображена країна, яка поділена на 3 сорти. Третій сорт, до речі, майже співпадає з теперішнім планом мінімум загарбницької війни. І так вийшло, що населення там переважно російськомовне. Тобто, ДІЛИТИ Україну — це нарратив путіна та його прибічників, щоб досягти своєї мети. А наша сила в ЄДНОСТІ. А що відбувається зараз? Заходиш у коментарі, а там обов’язково знайдеться розумник, який доскіпається до допису: «Чому мовою окупанта?»…
-
Болит Украина
Сегодня мне ночью снилась война и бомбежки. Неприятное ощущение даже во сне, скажу я вам. Само собой, это не идет ни в какое сравнение с теми переживаниями опасности и животного страха, от которых перехватывает дух и которые вызывают взрывы ракет в реальности. Но утром я проснулась совершенно разбитой и рука сразу же потянулась к телефону читать новости. Предпосылка к этому состоянию понятна: вчерашний Крым и неадекватность рашистов. Помнится, на крейсере мцква тоже неудачно покурили возле боеприпасов и сразу же безвести пропали срочники, а потом были массированные обстрелы Украины. Так и тут, «нарушение техники безопасности», а пятикилометровую зону зачем-то оцепили и мальчика (?) с осколочном ранением из военного аэродрома повезли в…
-
Привіт, папа
Дякую, що навідав мене сьогодні. Хоч у ві сні. Дякую, що хоч таким чином нагадуєш, що ти завжди поряд. Тепер для нас не існує відстані і кордонів. А я таки зараз за кордоном у прямому сенсі. Вивезла дітей подалі від війни. Так, ти був правий: повномаштабна війна таки розпочалася. росія вирішила загарбати Україну. І ще в одному ти виявився правим: путін дійсно справжнісіньке х@йло. Але ми всі віримо у Перемогу над рашизмом. Це новий термін сьогодення. Він означає фашизм, що захлеснув росію. Ти б бачив які дива творять наші солдати, захищаючи свою Батьківщину. Вони — справжнісінькі Герої. Ти б бачив які звірства творять расіянє. Вони — нелюди. Не всі, але…
